Міф 1. “Пневматика це не зброя! Якщо продається скрізь, значить, це просто іграшка!”
Неправильно. Хоча в законі немає чіткого визначення терміну «Зброя», в юридичній практиці суди та експерти керуються наступним трактуванням: Зброя – пристрої, прилади та предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені та технічно здатні до ураження живих чи інших цілей, які можуть мати й інше виробниче чи господарсько-побутове призначення. Як бачимо, будь-яка пневматична зброя, яка стріляє металевими кулями, повністю підпадає під дане визначення. А ось, скажімо, приводи для ігор Airsoft та маркери для Paintball – ні. Тому що вони не призначені для ураження цілей, завдання їм пошкоджень.
Міф 2. “Якщо пневматика вважається зброєю, значить, на її придбання, зберігання та носіння потрібен дозвіл!”
Не зовсім так. Пневматична зброя калібру 4,5 мм не підпадає під дію дозвільної системи і може перебувати у вільному продажу. Але це ніяк не скасовує того факту, що пневматика – це все ж таки справжнісінька зброя. Що ж до пневматики великих калібрів, то її вільний продаж можливий лише за умови обмеження швидкості польоту кулі величиною 100 м/с. Враховуючи, що конструктивно це забезпечити дуже складно (при незмінній потужності гвинтівки швидкість буде залежати від маси кулі), склалася така практика: продаж будь-якої пневматичної зброї калібру 4,5 мм не підлягає ліцензуванню, а зброю калібром 5,5, 6,3 і більшого можна купувати, лише попередньо отримавши на це дозвільні документи.
Міф 3. “Мені ще немає 18 років, але пневматика це не зброя, тож продайте мені пістолет!”
Пневматика – це, як ми з’ясували вище, зброя. Тож вибачте, але не зможемо – за віковим цензом. Інструкція МВС №622 від 21.08.1998 у пункті 12 («Придбання, зберігання та перевезення мисливської вогнепальної нарізної та гладкоствольної зброї, бойових припасів, пневматичної та холодної зброї громадянами») гласить таке: Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992р. N 2471-12 “Про право власності на окремі види майна” правом придбання мисливської гладкоствольної зброї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, а мисливської нарізної зброї – 25-річного віку, на холодну та пневматичну зброю – 18-річного віку.
Міф 4. “Пневматика 4,5 мм – це не рушниця, і сейфа для зберігання не вимагає! Можу носити та возити зарядженим, і мені нічого за це не буде!”
Тут має місце юридична колізія. Насамперед, пневматика калібром 4,5 – це зброя. Хоча вона й не підлягає ліцензуванню, проте згідно з Інструкцією МВС №622 від 21.08.1998 р. на неї повною мірою поширюються як встановлені правила зберігання, так і техніка безпеки під час поводження з ним.
Зброя, боєприпаси до неї, що належать громадянам, мають зберігатися за місцем їх постійного проживання або у місцях тимчасового перебування власників (у дачних будинках тощо) у період проживання, у металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї. При цьому зброя має бути в розрядженому стані.
Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. У разі наявності трьох і більше одиниць вогнепальної, пневматичної зброї, арбалетів приміщення (будинок, квартира тощо) або сейф (шафа) для її зберігання повинні бути обладнані охоронною сигналізацією, автономною або з виведенням на ПЦС правоохоронних органів.
З іншого боку, Кодекс України про Адміністративні Правопорушення не передбачає відповідальності за порушення правил зберігання, носіння та перевезення пневматичної зброї калібром не більше 4,5 мм та швидкістю польоту кулі до 100 м/с (статті 174, 190-195).
Але все ж таки задуматися над питанням про зберігання гвинтівки або пістолета в будинку все ж таки рекомендуємо. Незважаючи на те, що, на відміну від вогнепальної зброї, при придбанні пневматики ваш дільничний інспектор не буде про це інформований і не стане регулярно навідуватися, контролюючи правила зберігання, порушувати їх все одно не рекомендуємо – хоча б з міркувань техніки безпеки. Пам’ятайте, що, якщо за вашої відсутності доступ до пневматичної зброї отримають неповнолітні і станеться нещасний випадок або буде зафіксовано факт хуліганства (стрільба з вікон і т.п.), то відповідати за це доведеться саме вам!
Міф 5. “З пневматикою можна добре полювати на качку! А з найпотужнішою – і на зайця, і на лисицю!”
Категорично неправильно. З пневматикою полювати ЗАБОРОНЕНО. Законом України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 недвозначно сказано:
Стаття 20. Заборони щодо здійснення полювання. З метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється […] полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме […] немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї…
Як бачимо, для справжніх фанатів полювання з пневматикою все ж таки тут залишено принципову можливість насолоджуватися полюванням з улюбленою гвинтівкою в руках. Вам потрібно зареєструвати вашу гвинтівку у дозвільних органах як мисливську пневматичну зброю, потім отримати мисливський квиток, ліцензію на відстріл, і лише після цього вирушати на полювання. На практиці, звичайно, все далеко не так просто, і прецедентів легального полювання із пневматикою в нашій країні поки що небагато. Але важливо розуміти, що всі інші варіанти є чистою водою браконьєрством, а це стаття 85 КУпАП:
Стаття 85. Порушення правил використання об’єктів тваринного світу. Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) […], яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Нагадуємо, что згідно статті 12 закону України «Про мисливське господарство та полювання» перебування у мисливських угіддях з пневматичним зброєю також трактуватиметься як браконьєрство:
Стаття 12. Право на полювання. […] До полювання прирівнюється:
– перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; […]
– перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Останній абзац говорить про те, що при перевезенні гвинтівки в автомобілі вона має бути в чохлі. Інакше, якщо вас зупинить поліція, обов’язково виникнуть питання з цього приводу.
Міф 6. “Самооборона з пневматикою заборонена! Використовувати пневматичну зброю для власного захисту не можна!”
Формально для самооборони пневматику використовувати можна. Принаймні можна спробувати. Якщо іншого виходу зовсім немає. Взагалі кажучи, для захисту власного життя та здоров’я у разі явної та недвозначної загрози можна використати взагалі все, що потрапить під руку. Головне тут – не перестаратися. Так, у всякому разі, говорить стаття 36 Кримінального Кодексу України, яку ми вважаємо за необхідне навести цілком:
Розділ VIII. Обставини, що виключають злочинність діяння. Стаття 36. Необхідна оборона.
- Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
- Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
- Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
- Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
- Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Як бачимо, кримінальна відповідальність за використання пневматичної зброї для самооборони у разі нападу озброєної особи чи групи осіб не настає. Зовсім інша річ – що використовувати пневматику для самооборони за таких обставин, швидше за все, просто не вийде. І ось чому.
Метою будь-якої самооборони є не заподіяння нападникові серйозних пошкоджень, а примус його негайно відмовитися від своїх злочинних намірів і припинити протиправні дії. Для цього можуть застосовуватися різні засоби, але головне – вони повинні мати яскраво виражену зупиняючу дію. Наприклад, як гумова куля 12-го калібру, гумова палиця, важкий кулак або газовий балончик. Адже головне – зупинити ворога, не дати йому продовжувати на вас нападати.
Але свинцева або металева кулька, якими стріляє пневматична зброя, через свою нікчемну масу і малий діаметр взагалі не мають жодної зупиняючої дії проти людини. Зате при належній потужності можуть мати значну пробивну здатність, і через це завдати тяжких проникних ушкоджень, які не допоможуть негайно зупинити напад (найчастіше «на адреналіні» їх взагалі не помічають), але згодом можуть виявитися несумісними з життям. А це вже однозначно трактуватиметься як перевищення заходів, що захищалися, необхідної оборони, і спричинить відповідальність за статтями 118 («Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони») та 124 («Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони»). Ось характерний і дуже сумний приклад: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1595047
Найчастіше, звісно, пневматичні зброю використовують задля досягнення психологічного ефекту. Але на практиці зазвичай виходить так, що ні зовнішній вигляд, ні звук пострілу з пневматичної зброї, ні навіть пряме влучення в ворога не дають жодного оборонного ефекту.
Йдеться тут про те, що серйозно покладатися на пневматичну зброю, як на зброю самооборони – це дурниці. Її застосування у такій ролі може лише погіршити долю потерпілого – або прямо на місці, або згодом у залі суду. Примітивний та дешевий газовий балончик у цьому плані буде набагато надійнішим та ефективнішим засобом.
Міф 7. “Можу стріляти зі своєї пневматики де захочу! І ніхто мені не може заборонити! А якщо сусіди викличуть поліцію, вона не мають права нічого вдіяти!”
Ні, не можете. У Кодексі про Адміністративні правопорушення за стрільбу в недозволеному місці передбачено статтю 174:
Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку. Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку – тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.
Здавалося б, це нас не стосується, адже калібр – 4,5 мм? Але тут, як кажуть, можливі варіанти.
По-перше, до посадових обов’язків пересічних співробітників поліції не входить визначення технічних характеристик зброї. Тому, якщо поліція застала вас за стріляниною в недозволеному місці – з високою ймовірністю буде складено протокол про адміністративне правопорушення, а гвинтівку буде вилучено на експертизу, після чого справа може дійти і до суду. При цьому співробітники поліції діятимуть у повній відповідності до літери закону!
По-друге, фраза «…калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду», на жаль, може трактуватися подвійно. Чи вона означає, що зброї калібром 4,5 мм, але зі швидкістю польоту кулі 250 м/с ця стаття теж стосується? Навіть юристи не можуть однозначно відповісти на це питання! А вже рядові співробітники поліції й поготів. Тому, зрозуміло, вони будуть схильні трактувати її на свою користь.
А далі… Далі думки наших судових органів щодо стрільби з пневматики в недозволених місцях можуть суттєво відрізнятися. Найчастіше, за відсутності інших порушень і, якщо гвинтівка не є предметом скоєння злочину, суд не вбачає порушення, ґрунтуючись на висновках експерта з гвинтівки та керуючись критерієм («…калібр понад 4,5 мм, швидкість понад 100 м/с») . Більше того, якщо ви не завдали своєю стрільбою жодної шкоди, зазвичай, справа до суду не доходить взагалі, а гвинтівку або пістолет після експертизи повертають власнику з формальними вибаченнями.
В законе нет формулировки о необходимости сигнализации или подключении к пульту охраны. Если есть – укажите в каком именно пункте.
Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. У разі наявності трьох і більше одиниць вогнепальної, пневматичної зброї, арбалетів приміщення (будинок, квартира тощо) або сейф (шафа) для її зберігання повинні бути обладнані охоронною сигналізацією, автономною або з виводом на ПЦН органів внутрішніх справ.
Приветствую!
Вызывают сомнение ваши советы из раздела “Занимательное чтиво”…
“Обрушьте на противника шквальный огонь.”
“Если вы не стреляете – вы перезаряжаете.”
и др. подобное.
По статистике, в одной из самых “вооруженных” стран – США, 80 % случаев самообороны с оружием заканчивается лишь демонстрацией этого оружия, психологическим воздействием на правонарушителя, что побуждает его отказаться от преступных намерений.
Советы “стрелять на опережение” в нашей стране, с отсутствием внятных законов и сомнительным прецедентным правом, связанным с самообороной, выглядят достаточно провокационно.